Кіста гайморової пазухи є поширеним доброякісним утворенням, яке нерідко виявляють випадково під час комп’ютерної томографії або рентгенологічного дослідження. У багатьох людей вона роками не викликає жодних симптомів і не потребує лікування. Проте іноді кіста збільшується, порушує вентиляцію пазухи, стає причиною хронічного дискомфорту або запалення. Саме тому важливо знати, коли достатньо спостереження, а коли необхідне втручання отоларинголога.
Нагадаємо, що гайморові пазухи це найбільші навколоносові пазухи, розташовані в товщі верхньої щелепи. Їхня слизова оболонка містить залози, які виробляють секрет для зволоження та очищення порожнини носа.
Якщо вивідна протока такої залози закупорюється, секрет накопичується всередині, утворюючи кісту – порожнину, заповнену рідиною. Найчастіше це ретенційні кісти, які мають доброякісний характер і не перероджуються у злоякісні пухлини.
Основні причини
Розвитку кісти можуть сприяти хронічні запальні процеси в носовій порожнині та навколоносових пазухах, алергічний риніт, викривлення носової перегородки, поліпи носа та порушення природного дренажу пазух.
Ще однією поширеною причиною є захворювання верхніх зубів. Через анатомічну близькість коренів зубів до дна гайморової пазухи хронічні стоматологічні інфекції можуть сприяти формуванню так званих одонтогенних кіст.
Характерні ознаки
Невеликі кісти найчастіше не викликають жодних скарг. Якщо ж утворення збільшується, можуть з’являтися відчуття тиску або тяжкості в ділянці щоки чи під оком, закладеність носа, головний біль, біль у верхній щелепі або періодичні виділення з носа.
У деяких пацієнтів симптоми посилюються під час нахилу голови вперед або під час авіаперельотів через зміну тиску в пазухах.
Якщо кіста порушує природний відтік секрету, це може сприяти розвитку або частим рецидивам гаймориту.
Загалом, сама по собі кіста рідко становить серйозну небезпеку. Проте при значних розмірах вона може порушувати вентиляцію гайморової пазухи, сприяти хронічному запаленню або посилювати закладеність носа. Саме тому рішення про лікування приймається індивідуально після комплексного обстеження.
Діагностика та тактика лікування
Під час звичайного огляду лікар не завжди може побачити кісту, тому основну роль відіграють інструментальні методи обстеження.
Найбільш інформативним методом є комп’ютерна томографія навколоносових пазух. Вона дозволяє точно визначити розміри, локалізацію кісти та оцінити стан навколишніх структур. У деяких випадках додатково проводять ендоскопічне дослідження порожнини носа, яке допомагає виявити супутні патології.
Точна діагностика захворювань навколоносових пазух неможлива без сучасного обладнання. Відеоендоскопічні системи, ЛОР-комбайни та цифрові системи візуалізації дозволяють детально оцінити стан носової порожнини та пазух, а ендоскопічне обладнання забезпечує виконання малотравматичних операцій із мінімальним періодом реабілітації.
В медичному маркеті ITMED представлений широкий вибір обладнання для оснащення ЛОР-відділень, операційних та діагностичних кабінетів.
Щодо лікування, то якщо кіста невелика, не збільшується в розмірах й не викликає симптомів, спеціального лікування зазвичай не потрібно. У таких випадках лікар рекомендує періодичне спостереження.
При появі постійних симптомів, частих синуситів, значному збільшенні кісти або порушенні носового дихання може бути рекомендоване хірургічне лікування.
Сьогодні в більшості випадків перевагу віддають ендоскопічним втручанням. Операцію виконують через носову порожнину без зовнішніх розрізів, використовуючи тонкі ендоскопи та спеціальний інструментарій.
Такий підхід менш травматичний, супроводжується коротшим періодом відновлення та дозволяє максимально зберегти нормальну анатомію пазух.
Якщо кіста має одонтогенне походження, одночасно необхідно усунути стоматологічну причину її виникнення, інакше можливе повторне утворення.
Відзначимо, що кіста гайморової пазухи не завжди потребує лікування, однак її не варто залишати без уваги. Якщо утворення викликає закладеність носа, біль, часті гайморити або поступово збільшується, необхідно звернутися до отоларинголога. Сучасні методи діагностики та ендоскопічного лікування дозволяють ефективно усунути проблему й відновити нормальну функцію навколоносових пазух.
Читайте также: МОЗ: фінансування первинки на Хмельниччині збільшили на понад 200 млн грн
Читайте также: Таблетки чи ін’єкції: вчені з’ясували, які препарати ефективніші для схуднення
Читайте также: Що найбільше впливає на тривалість життя: навіть дослідники цього не очікували
