Панічні атаки — несподівані напади сильного страху, що виникають без очевидної причини. Приблизно кожна десята людина стикається з цим досвідом бодай раз у житті. Проте для 2-3% людей цей стан стає регулярним і виснажливим, переростаючи у панічний розлад.
Читайте также: МОЗ змінює електронні рецепти: пацієнтам показуватимуть три найнижчі ціни на ліки
Наразі його лікують за допомогою когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) у поєднанні з антидепресантами або без них. Однією з технік КПТ є інтероцептивна експозиція – навмисне відтворення симптомів (пітливість, біль у грудях) у безпечних умовах. Це допомагає мозку зрозуміти, що ці відчуття не несуть загрози.
Науковці з’ясували, що для подолання страху перед симптомами короткі інтенсивні тренування є дієвішими за вправи у кабінеті терапевта.
Про це йдеться у їхньому новому дослідженні, результати якого опублікували у науковому журналі Frontiers in Psychiatry, пише Medical Xpress.
У ньому взяли участь 102 дорослих жінок і чоловіків із діагностованим панічним розладом. Вчені протягом 12 тижнів порівнювали вплив коротких інтенсивних переривчастих вправ із релаксаційною терапією, яку зазвичай застосовують у КПТ.
Учасників поділили на дві паралельні групи – експериментальну та контрольну. Вони виконували по три тренувальні сесії щотижня відповідно до призначеної програми. Протягом дослідження жодній з них не призначали медикаментів.
Перша група тренувалася за такою схемою: спочатку розтяжка, потім — 15 хвилин ходьби “для розігріву”. Далі починався інтенсивний блок – від одного до шести забігів по 30 секунд на межі можливостей, між якими давали 4,5 хвилини на відновлення. Фінальний етап — ще 15 хвилин спокійної ходьби.
Друга – виконувала вправи на почергове напруження та розслаблення різних частин тіла (від м’язів обличчя й шиї до нижніх кінцівок). Під час занять усі учасники носили пристрої біометричного моніторингу.
Основною кінцевою точкою 24-тижневого експерименту було будь-яке змінення стану показників за Шкалою паніки та агорафобії (PAS) – її використовують для оцінювання тяжкості панічних симптомів. При цьому пацієнти відповідають на 13 запитань анкети.
Читайте также: МОЗ: У січні через переохолодження госпіталізували майже 1500 українців
Додатково також враховували зміни показників щодо тривоги та депресії, а також частоту й тяжкість панічних атак. Результати учасників оцінював лікар-психіатр, який не знав про їхній розподіл за групами.
Що показали результати дослідження?
Вчені зазначили, що спостерігали позитивну динаміку в обох групах, утім учасники, які виконували інтенсивні інтервальні вправи, продемонстрували значно кращі результати.
Рівень паніки (за шкалою PAS), тривожність і депресивні стани у них знижувалися суттєво швидше. Крім того, саме в цій групі зафіксували найвідчутніше скорочення кількості та інтенсивності панічних атак.
Дослідження підтвердило перевагу коротких інтенсивних навантажень над традиційною релаксаційною терапією в межах інтероцептивної експозиції, а позитивний ефект від тренувань зберігається щонайменше 24 тижні.
Автори зробили висновок, що пацієнтам такий формат лікування подобається більше, тому вони рідше кидають терапію і охочіше виконують рекомендації лікарів.
“Медичні фахівці можуть використовувати короткі інтенсивні переривчасті фізичні вправи як природну й недорогу стратегію інтероцептивної експозиції.
Її не обов’язково проводити в клінічних умовах, тому переживання симптомів панічної атаки стає ближчим до повсякденного життя пацієнта. Цей підхід також можна інтегрувати в моделі лікування тривожних і депресивних розладів”, – підсумував доктор Рікардо Вільям Муотрі, постдокторант Програми тривожних розладів Медичної школи Університету Сан-Паулу (Бразилія).
Читайте также: Коли варто звернутися до судинного хірурга: основні причини та симптоми
