Наднирники – це парні ендокринні залози, розташовані над верхніми полюсами нирок. Незважаючи на невеликі розміри, вони виробляють гормони, які регулюють артеріальний тиск, обмін речовин, рівень глюкози в крові, реакцію на стрес і водно-сольовий баланс.
Порушення роботи наднирників можуть супроводжуватися різноманітними симптомами, які нерідко розвиваються поступово та нагадують прояви інших захворювань. Саме тому встановлення правильного діагнозу часто потребує комплексного обстеження.
Які захворювання можуть уражати наднирники?
Порушення функції наднирників можуть бути пов’язані як із недостатнім, так і з надмірним виробленням гормонів.
До найпоширеніших патологій належать первинна надниркова недостатність (хвороба Аддісона), синдром Кушинга, первинний гіперальдостеронізм, феохромоцитома, а також доброякісні та злоякісні новоутворення наднирників.
Кожне із цих захворювань має свої особливості, проте деякі симптоми можуть бути спільними.
Характерні ознаки
Прояви значною мірою залежать від того, яких саме гормонів виробляється занадто мало або занадто багато.
При наднирковій недостатності можуть спостерігатися постійна слабкість, швидка втомлюваність, зниження маси тіла, зниження артеріального тиску, запаморочення, потемніння окремих ділянок шкіри, зниження апетиту, нудота та біль у животі.
При надлишковому виробленні кортизолу характерними можуть бути збільшення маси тіла, переважно в ділянці живота та обличчя, стоншення шкіри, поява широких фіолетових розтяжок, підвищення артеріального тиску, слабкість м’язів і підвищення рівня глюкози в крові.
Якщо наднирники виробляють надмірну кількість альдостерону, людина може скаржитися на стійке підвищення артеріального тиску, м’язову слабкість, судоми та порушення серцевого ритму через зниження рівня калію.
Феохромоцитома може проявлятися нападами різкого підвищення артеріального тиску, сильним серцебиттям, головним болем, тремтінням, підвищеним потовиділенням і відчуттям тривоги.
Діагностика та тактика лікування
Обстеження починається з оцінки симптомів, вимірювання артеріального тиску та збору анамнезу.
Для підтвердження діагнозу лікар може призначити визначення рівня кортизолу, альдостерону, адренокортикотропного гормону (АКТГ), метанефринів та інших гормонів у крові або сечі.
Також застосовуються функціональні гормональні проби, ультразвукове дослідження, комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія наднирників.
Точна діагностика захворювань наднирників потребує сучасних лабораторних та візуалізаційних методів дослідження. Медичний маркет ITMED пропонує обладнання для ендокринологічних центрів, клініко-діагностичних лабораторій та лікарень. Це допомагає своєчасно виявляти патологію наднирників та забезпечувати високий рівень медичної допомоги.
Тактика лікування залежатиме від причини порушення.
При недостатності наднирників застосовують замісну гормональну терапію, яка компенсує дефіцит гормонів.
У разі гормонально активних пухлин або деяких інших захворювань може знадобитися хірургічне лікування, а також медикаментозна терапія для нормалізації гормонального фону та артеріального тиску.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Консультація ендокринолога необхідна при незрозумілій слабкості, стійких змінах артеріального тиску, безпричинному схудненні або різкому наборі маси тіла, потемнінні шкіри, повторних нападах серцебиття чи інших симптомах, які не мають очевидної причини.
Рання діагностика допомагає своєчасно виявити ендокринні порушення та запобігти розвитку небезпечних ускладнень.
Порушення роботи наднирників можуть впливати на артеріальний тиск, масу тіла, обмін речовин, серцево-судинну систему та загальне самопочуття. Оскільки симптоми часто є неспецифічними, своєчасне звернення до лікаря та комплексне обстеження допомагають встановити правильний діагноз та розпочати необхідне лікування.
Читайте также: Вечірній перекус без шкоди: 12 продуктів, які можуть допомогти впоратися зі стресом
Читайте также: Сергій Стрельніков Дружина: подробности личной жизни и карьеры
Читайте также: 5 симптомів раку, які легко сплутати зі старінням: попередження онколога
