Поліпи кишківника: видаляти чи спостерігати?

Поліпи кишківника – це доброякісні утворення, які ростуть зі слизової оболонки товстої або прямої кишки. У більшості випадків вони не викликають жодних симптомів й виявляються випадково під час колоноскопії. Однак деякі види поліпів із часом можуть перероджуватися у злоякісні пухлини, тому їх своєчасне виявлення та видалення є одним із найефективніших способів профілактики колоректального раку.

Поліп являє собою локальне розростання слизової оболонки, яке може мати різний розмір, форму та будову. Одні поліпи кріпляться до стінки кишки за допомогою тонкої ніжки, інші мають широку основу.

Не всі поліпи однаково небезпечні. Найбільшу увагу лікарі приділяють аденоматозним поліпам і зубчастим (серратним) утворенням, оскільки саме вони можуть стати джерелом розвитку колоректального раку.

Точна причина утворення поліпів не завжди відома. Вважається, що їхньому розвитку сприяє поєднання спадкової схильності, вікових змін і способу життя.

Ризик підвищується після 45 років, при надмірній масі тіла, низькій фізичній активності, курінні, надмірному вживанні алкоголю, раціоні з великою кількістю переробленого червоного м’яса та недостатньою кількістю клітковини. Окрему групу становлять люди із сімейною історією колоректального раку або спадковими синдромами, пов’язаними з утворенням поліпів.

У більшості випадків поліпи не спричиняють жодних проявів. Саме тому профілактичне обстеження має таке велике значення.
 

Якщо симптоми виникають, вони можуть проявлятися домішками крові в калі, зміною звичного ритму випорожнень, закрепами або діареєю, які тривають кілька тижнів, болем або дискомфортом у животі. Великі поліпи іноді стають причиною хронічної крововтрати, що призводить до розвитку залізодефіцитної анемії, слабкості та швидкої втомлюваності.

Найінформативнішим методом діагностики є колоноскопія. Вона дозволяє не лише оглянути слизову оболонку товстої кишки, а й одразу видалити виявлені поліпи або взяти зразок тканини для гістологічного дослідження.

У рамках скринінгу також можуть використовуватися аналіз калу на приховану кров або імунохімічний тест на приховану кров, однак при позитивному результаті все одно необхідне проведення колоноскопії.

У більшості випадків відповідь на питання чи потрібно видаляти поліп – так. Навіть якщо поліп доброякісний і не викликає симптомів, лікар зазвичай рекомендує його видалення, оскільки заздалегідь неможливо точно передбачити, чи не почне він із часом перероджуватися.

Під час колоноскопії більшість поліпів можна видалити ендоскопічно без відкритої операції. Після цього тканину обов’язково направляють на гістологічне дослідження, яке визначає тип поліпа та наявність атипових або злоякісних клітин.

Однак видалення поліпа не означає, що проблема більше не повториться. У деяких людей згодом можуть утворюватися нові поліпи, тому лікар визначає індивідуальний графік контрольної колоноскопії. Частота подальшого спостереження залежить від кількості поліпів, їхнього розміру, гістологічного типу та результатів дослідження.

Повністю запобігти утворенню поліпів неможливо, однак ризик можна зменшити. Важливу роль відіграють збалансоване харчування з достатньою кількістю овочів, фруктів і клітковини, підтримання здорової маси тіла, регулярна фізична активність, відмова від куріння та надмірного вживання алкоголю.

Не менш важливими є профілактичні обстеження. Людям із середнім ризиком рекомендується проходити скринінг колоректального раку, починаючи приблизно з 45 років, якщо лікар не визначив інші терміни через спадковість або супутні захворювання.